乌克兰语和俄语的差别大么?

给一个俄罗斯朋友发了一首乌克兰语歌,他说基本听不懂词,不过之前在欧洲却听一位乌克兰同事说:乌克兰语和俄语差别不大.好像是乌克兰人基本懂俄语,俄国人基本…
关注者
664
被浏览
2,103,157

71 个回答

2023.08.01再次勘误:

乌克兰语的BGN/PCGN转写法在2019年更新过一次,取代了沿用很久的1965年版。变化不多,主要是:Є Ї Й Ю Я 这五个腭化元音在词首和非词首的拉丁转写不一样(词首:Ye Yi Y Yu Ya;其他位置:ie i i iu ia),一些辅音组不再加间隔号(虽然好像实际中早就不加了,这个改版只是把一些既定事实写定而已)。当然他们改不改、怎么改、折腾多少次我都不在意。我本来就不认为拉丁字母是一个优秀完善的书写系统,它能在这个时代暂时得势不过是有某些语言文字之外的霸权力量在起作用而已。

感谢@天滿月 (天滿月)指出这一点。天滿月:乌克兰语罗马化系统

assets.publishing.service.gov.uk

geonames.nga.mil/geonam

上面的两个pdf是2019年版方案的说明,解释详细程度略有不同。

en.wikipedia.org/wiki/B ←这个维基页面里可以看到已有的全部非拉丁字母书写语言的BGN/PCGN转写方案(打开它需要科学)

原文中的按旧方案的转写也已按新方案订正。


2022.08.21迟来的勘误:

原来的俄语和乌语拉丁转写存在不少错。

现根据BGN/PCGN转写法(存在多种西里尔字母拉丁转写系统并且尚未统一。BGN/PCGN的最大优势在于输入方便,不使用扩展拉丁字母、不添加附加符号)予以更正(例:г → h, ґ → g, и → y, і → i, ї → yi/i, й → y/i)。感谢评论区!


原答案:

当我知道这两种语言中对“十月革命”的拼法差异如此巨大的时候,我相信我当时是呆愣了一秒钟的:

俄语:Октябрьская революция (Oktyabr'skaya revolyutsiya)

乌克兰语:Жовтневий переворот (Zhovtnevyi perevorot)


顺便一提,英语:October Revolution

可以看出来,至少在月份名称和社科术语这两个领域,俄语已经比较严重地西化了(准确地说,俄语深受彼得一世时期宫廷贵族的崇荷兰、德意志,以及伊丽莎白及之后时期上流社会的崇法兰西倾向的影响),而乌克兰语更大程度上保留了斯拉夫语族本土词汇——再强调一遍,我举的例子只能证明在这两个领域是这样的。

当然,переворот在俄语里本义是“翻转”,引申义也有“革命”的意思,但就是不如революция这个外来语借词通用。

12个月份名称列举出来比较容易,我粘贴如下:

一月 俄:январь (yanvar') 乌:січень (sichen)

二月 俄:февраль (fevral') 乌:лютий (liutyi)

三月 俄:март (mart) 乌:березень (berezen)

四月 俄:апрель (aprel') 乌:квітень (kviten)

五月 俄:май (may) 乌:травень (traven)

六月 俄:июнь (iyun') 乌:червень (cherven)

七月 俄:июль (iyul') 乌:липень (lypen)

八月 俄:август (avgust) 乌:серпень (serpen)

九月 俄:сентябрь (sentyabr') 乌:вересень (veresen)

十月 俄:октябрь (oktyabr') 乌:жовтень (zhovten)

十一月 俄:ноябрь (noyabr') 乌:листопад (lystopad)

十二月 俄:декабрь (dekabr') 乌:грудень (hruden)

考虑到拉丁字母里面 i j 同源、u v 同源的现象,我们可以认为,俄语中所有12个月份名称的本土成分都被外来语“洗”了,而且干干净净;而在乌克兰语里,古罗斯语称谓被较好地传承下来,有的月份名称甚至还能清晰地看出词源,比如三月березень(词源:白桦)、五月травень(词源:草)、十一月листопад(直接就是落叶的意思),等等。


此外,我还知道几对词汇,基本上都是来自于斯拉夫语族本土,词义相近,词源不同,分别在俄罗斯和乌克兰通用(有点儿北方叫河南方叫江那意思,不同的词在不同的地区独立地形成语用优势):

国(泛指某个历史上或现代政体时用的词)

俄:государство (gosudarstvo)

乌:держава (derzhava)

(俄语里也有держава这个词,但原本指的是基督教政权统治者左手端着的那个十字圣球(同时右手握着权杖或十字架),“国”则是引申义,也不如государство常用)

国家(现代的主权国家)

俄:страна (strana)

乌:країна (kraina)

(这个词前面加一个У就是乌克兰国名……俄语里也有一个它的同源词,край(边疆))

语言

俄:язык (yazyk)

乌:мова (mova)

(язык在俄语里的本义是“舌头”,мова没有,就是“言语,说话”)

艺术

俄:искусство (iskusstvo)

乌:мистецтво (mystetstvo)

(мистецтво这个词可能是来自波兰语,最终能归到拉丁语单词magister,那样的话就是和俄语мастерство(工艺)同源了)

东方,西方

俄:восток (vostok), запад (zapad)

乌:схід (skhid), захід (zakhid)

(схід应该是和俄语восход(上升)同源的。相比“东方”,俄语和乌语里的“西方”的亲缘关系就比较容易看出来——而且захід与заход(下落)同源)

南方,北方

俄:юг (yug), север (sever)

乌:південь (pivden), північ (pivnich)

(південь应该是和俄语полдень(正午)同源的,相应地,північ和俄语полночь(午夜)同源)


除上面的月份和方位词外,如果要比较基本词汇,我觉得斯瓦迪士核心词表还是值得参考一下的,看看在现代俄语和乌克兰语中,到底哪些底层日常用语是高度近似的,哪些是彻底分化了的。

我把我觉得差异很大的标粗了:

1 我 俄:я 乌:я

2 你 俄:ты 乌:ти

3 他 俄:он 乌:він

4 我们 俄:мы 乌:ми

5 你们 俄:вы 乌:ви

6 他们 俄:они 乌:вони

7 这 俄:этот, эта, это 乌:цей, ця, це

8 那 俄:тот, та, то 乌:той, та, те

9 这里 俄:здесь, тут 乌:тут

10 那里 俄:там 乌:там

11 谁 俄:кто 乌:хто

12 什么 俄:что 乌:що

13 哪里 俄:где 乌:де

14 何时 俄:когда 乌:коли

15 如何 俄:как 乌:як

16 不 俄:не 乌:не

17 所有 俄:весь, вся, всё 乌:усе(все)

18 多 俄:много 乌:багато

19 一些 俄:несколько 乌:декілька, кілька

20 少 俄:мало, немного 乌:небагато, мало

21 其他 俄:другой, иной 乌:інший

22 一 俄:один 乌:один

23 二 俄:два 乌:два

24 三 俄:три 乌:три

25 四 俄:четыре 乌:чотири

26 五 俄:пять 乌:п'ять

27 大 俄:большой, великий 乌:великий

28 长 俄:длинный, долгий 乌:довгий

29 宽 俄:широкий 乌:широкий

30 厚 俄:толстый 乌:товстий, дебелий, грубий

31 重 俄:тяжёлый 乌:важкий, тяжкий

32 小 俄:маленький, малый 乌:малий, маленький

33 短 俄:короткий 乌:короткий

34 窄 俄:узкий 乌:вузький

35 薄 俄:тонкий 乌:тонкий

36 女 俄:женщина 乌:жінка

37 男 俄:мужчина 乌:чоловік, мужчина

38 人 俄:человек 乌:людина, чоловік

39 孩 俄:ребёнок, дитя 乌:дитина, дитя

40 妻 俄:жена, супруга 乌:дружина, жінка

41 夫 俄:муж, супруг 乌:чоловiк, муж

42 母 俄:мать, мама 乌:мати, матір, неня, мама

43 父 俄:отец, тятя 乌:батько, тато, татусь

44 动物 俄:зверь, животное 乌:тварина, звір

45 鱼 俄:рыба 乌:риба

46 鸟 俄:птица 乌:птах, птиця

47 狗 俄:собака, пёс 乌:собака, пес

48 虱 俄:вошь 乌:воша

49 蛇 俄:змея, гад 乌:змія, гад

50 虫 俄:червь, червяк 乌:хробак, черв'як

51 树 俄:дерево 乌:дерево

52 林 俄:лес 乌:ліс

53 棍 俄:палка 乌:палиця

54 果 俄:плод, овощ 乌:овоч, плід

55 种 俄:семя, семена 乌:насіння, сім'я

56 叶 俄:лист 乌:листок

57 根 俄:корень 乌:коріння, корінь

58 树皮 俄:кора 乌:кора

59 花 俄:цветок 乌:квітка

60 草 俄:трава 乌:трава

61 绳 俄:верёвка 乌:мотузка

62 肤 俄:кожа, шкура 乌:шкіра

63 肉 俄:мясо 乌:м'ясо

64 血 俄:кровь 乌:кров

65 骨 俄:кость 乌:кістка

66 脂 俄:жир, сало 乌:жир, сало

67 蛋 俄:яйцо 乌:яйце

68 角 俄:рог 乌:ріг

69 尾 俄:хвост 乌:хвіст

70 羽 俄:перо 乌:перо, пір'я

71 发 俄:волосы 乌:волосся

72 头 俄:голова 乌:голова

73 耳 俄:ухо 乌:вухо

74 眼 俄:глаз, око 乌:око

75 鼻 俄:нос 乌:ніс

76 口 俄:рот, уста 乌:вуста, рот

77 牙 俄:зуб 乌:зуб

78 舌 俄:язык 乌:язик

79 指甲 俄:ноготь 乌:ніготь

80 脚 俄:стопа, ступня 乌:стопа

81 腿 俄:нога 乌:нога

82 膝 俄:колено 乌:коліно

83 手 俄:ладонь, рука 乌:долоня, рука

84 翅 俄:крыло 乌:крило

85 腹 俄:живот, брюхо, пузо, чрево 乌:живіт, брюхо

86 肠 俄:внутренности, кишки, утроба, чрево 乌:нутрощi, кишки

87 颈 俄:шея 乌:шия

88 背 俄:спина, хребет 乌:спина

89 乳 俄:грудь 乌:груди

90 心 俄:сердце 乌:серце

91 肝 俄:печень 乌:печінка

92 喝 俄:пить 乌:пити

93 吃 俄:есть, кушать 乌:їсти

94 咬 俄:грызть, кусать 乌:гризти

95 吸 俄:сосать 乌:смоктати

96 吐 俄:плевать 乌:плювати

97 呕 俄:рвать, блевать 乌:рвати

98 吹 俄:дуть 乌:дути

99 呼吸 俄:дышать 乌:дихати

100 笑 俄:смеяться 乌:сміятись

101 看 俄:видеть 乌:бачити

102 听 俄:слышать 乌:чути

103 知 俄:знать, ведать 乌:відати, знати

104 想 俄:думать, мыслить 乌:думати, міркувати

105 嗅 俄:нюхать, чуять 乌:нюхати

106 怕 俄:бояться, страшиться 乌:боятися, страхатися, лякатися

107 睡 俄:спать 乌:спати

108 活 俄:жить 乌:жити

109 死 俄:умирать; умереть 乌:помирати

110 杀 俄:убивать 乌:вбивати

111 斗 俄:бороться 乌:боротись, змагатись

112 猎 俄:ловить, охотиться 乌:полювати

113 击 俄:ударить 乌:вдарити

114 切 俄:резать, рубить, сечь 乌:різати

115 分 俄:разделить 乌:розділяти

116 刺 俄:кольнуть, колоть, уколоть, бодать, боднуть, пырнуть 乌:вколоти, колоти

117 挠 俄:царапать, скрести, чесать 乌:дряпати

118 挖 俄:копать, рыть 乌:копати

119 游 俄:плавать 乌:плавати

120 飞 俄:летать 乌:літати

121 走 俄:ходить, идти 乌:іти (йти), ходити

122 来 俄:приходить, прийти 乌:приходити, прийти

123 躺 俄:лежать 乌:лежати

124 坐 俄:сидеть 乌:сидіти

125 站 俄:стоять, стать 乌:стояти

126 转 俄:вращать, вертеть 乌:крутити

127 落 俄:падать 乌:падати

128 给 俄:давать 乌:давати

129 拿 俄:держать 乌:тримати

130 挤 俄:сжимать, стискивать 乌:стискати

131 磨 俄:тереть 乌:терти

132 洗 俄:мыть, умывать 乌:мити, умивати

133 擦 俄:вытирать 乌:витирати

134 拉 俄:тянуть, тягать, волочить 乌:тягнути

135 推 俄:толкать, пихать 乌:штовхати

136 扔 俄:бросать, кидать, метать, швырять 乌:кидати

137 系 俄:вязать, связывать 乌:в'язати, зв'язувати

138 缝 俄:шить 乌:шити

139 计 俄:считать 乌:лічити, рахувати

140 说 俄:говорить, сказать, молвить, поведать 乌:казати, говорити, балакати

141 唱 俄:петь 乌:співати

142 玩 俄:играть 乌:грати

143 浮 俄:плыть 乌:пливти

144 流 俄:течь 乌:текти

145 冻 俄:замёрзнуть, замерзать 乌:змерзнути

146 肿 俄:пухнуть, отекать, набухать 乌:пухнути

147 日 俄:солнце 乌:сонце

148 月 俄:луна, месяц 乌:місяць

149 星 俄:звезда 乌:зірка, зоря

150 水 俄:вода 乌:вода

151 雨 俄:дождь 乌:дощ

152 河 俄:река 乌:річка

153 湖 俄:озеро 乌:озеро

154 海 俄:море 乌:море

155 盐 俄:соль 乌:сіль

156 石 俄:камень 乌:камінь

157 沙 俄:песок 乌:пісок

158 尘 俄:пыль, прах, порох 乌:прах, пил

159 地 俄:земля 乌:земля

160 云 俄:туча, облако 乌:хмара

161 雾 俄:туман, мгла, хмарь 乌:туман

162 天 俄:небо 乌:небо

163 风 俄:ветер 乌:вітер

164 雪 俄:снег 乌:сніг

165 冰 俄:лёд 乌:крига, лід

166 烟 俄:дым 乌:дим

167 火 俄:огонь 乌:вогонь, ватра

168 灰 俄:зола, пепел 乌:попіл

169 烧 俄:гореть; жечь 乌:палити

170 路 俄:дорога, путь 乌:дорога, шлях

171 山 俄:гора 乌:гора

172 红 俄:красный, червонный 乌:червоний

173 绿 俄:зелёный 乌:зелений

174 黄 俄:жёлтый 乌:жовтий

175 白 俄:белый 乌:білий

176 黑 俄:чёрный 乌:чорний

177 夜 俄:ночь 乌:ніч

178 昼 俄:день 乌:день

179 年 俄:год 乌:рік

180 暖 俄:тёплый 乌:теплий

181 冷 俄:холодный, студённый 乌:холодний

182 满 俄:полный 乌:повний

183 新 俄:новый 乌:новий

184 旧 俄:старый 乌:старий, давній

185 好 俄:хороший; добрый 乌:добрий, гарний, хороший, справний

186 坏 俄:злой, плохой, поганый 乌:злий, поганий

187 腐 俄:гнилой 乌:гнилий

188 脏 俄:грязный 乌:брудний

189 直 俄:прямой 乌:прямий

190 圆 俄:круглый 乌:круглий

191 尖 俄:острый 乌:гострий

192 钝 俄:тупой 乌:тупий

193 滑 俄:гладкий, ровный 乌:гладкий, рівний

194 湿 俄:мокрый 乌:мокрий

195 干 俄:сухой 乌:сухий

196 对 俄:правильный. верный, точный 乌:правильний, вірний

197 近 俄:близкий 乌:близький

198 远 俄:далёкий, дальний 乌:далекий

199 右 俄:правый, десный 乌:правий

200 左 俄:левый 乌:лівий

201 在 俄:при, у, возле 乌:біля, коло, при

202 里 俄:в 乌:у, в

203 与 俄:с, со 乌:з, зі

204 和 俄:и 乌:і, й, та

205 若 俄:если, ежели, коли 乌:якщо

206 因 俄:потому что, ибо, так как, поскольку 乌:бо, тому що

207 名 俄:имя 乌:ім'я

总的来说,还是看得出来像的比看不出来像的多得多。

乌俄语差别不大,分化可能就近一千年左右的事情,我其实更倾向于把乌克兰语看作是从喀尔巴阡鲁塞尼亚语向俄语过渡地区的语言,但如果对斯拉夫语的历史不了解或是对斯拉夫语大致的演变不太清楚的话,是很难找到乌俄语之间的对应关系从而互相听懂的(当然书面上更加看得懂一些)。下面稍微列一些两门语言的差异:

语音上:

  1. 古东斯拉夫语的*ě,俄语与*e合并(重读闭音节因为*e变成o了,所以仍然保留对立),而乌语仍保留独立,如今演变成/i/。
  2. 古东斯拉夫语的*a和*o,俄语在非重读音节中合并,而乌语仍保留区别;但乌语重读闭音节的*o经历了*o>*ü(/y/)>/i/的音变,最终与*ě合并。
  3. 古东斯拉夫语的*e,俄语增生了一个j变成je(包括合并来的*ě),而乌语仍读e;要注意的是,俄语部分重读的je还进一步演化成了jo。
  4. 古东斯拉夫语的*y和*i,乌语合并成类似英语bit里的i这样的元音(/ɪ/),但俄语仍保留区别。
  5. 在音节尾的浊辅音俄语常常清化为对应的清辅音,但乌语仍保留浊辅音。
  6. 古东斯拉夫语的*r'在在乌语中硬化为硬辅音(除了后来变成前高元音的*ě,*o和*ę前面),但俄语中仍为软辅音。
  7. 古东斯拉夫语的*č'在乌语中硬化为硬辅音,但俄语中仍为软辅音。
  8. 古东斯拉夫语的*šč在俄语中变成了/ɕː/,但在乌语中仍读/ʂtʂ/。
  9. 古东斯拉夫语音节尾软化的唇辅音在乌语中硬化,但俄语中仍为软辅音。
  10. 古东斯拉夫语的*v在乌语中(尤其是元音后、辅音前)读/ʋ/甚至读/w/,但俄语中仍读/v/。
  11. 古东斯拉夫语的*g在乌语中读h(但与ch仍然保持区别),但在俄语中仍读g(但有两个例外,一个是词尾*ogo在俄语中变成了ovo,另一个是*bogъ在俄语中读成了boch)。

大概先列这些,主要的可能就这些吧,应该还有一些零碎的,漏了什么再补好了。

词汇上:

其它回答都已经举了很多例子了,这里就不举例了。不过要注意的是,很多俄人或俄语人喜欢把乌俄的词汇差异归结为波兰语借词多,这是不可信的。大部分乌语和俄语有差别的词和波兰语也有差别,相比之下,甚至在某些方面波兰语和俄语甚至比乌克兰语更接近。此外,还有一个重要的原因是由于中世纪晚期历史的缘故,俄语中有大量鞑靼语借词,而乌语中有大量日耳曼语借词,尤其是在行政管理和生活用品方面,这些词汇当然也是阻碍互通的一大因素。

语法上:

  1. 两种语言的名词变格有很多差异,比如乌语的阳性单数属格可能有-a、-u两种词尾,而俄语只有-a。
  2. 阴性名词单数与格和位置格,俄语有一个类推音变,如ruka(手)的单数位置格不是理论上的ruce,而变成了rukie;乌克兰语仍然是ruci。
  3. 乌克兰语有一种特殊的将来时变化,直接在动词不定式后加上-m-,再加人称词尾;俄语没有这种将来时。
  4. 古东斯拉夫语动词不定式词尾*-ti,俄语变成了t',而乌语仍然为ty。
  5. 然后还有很多不去学很难一一列举的语法差异,我就懒得再列举了

另外还私心推荐阅读一下: