Немиря Григорій Михайлович
| Григорій Немиря | |
|---|---|
 2014 | |
| Віце-прем'єр-міністр України з питань європейської інтеграції | |
| 18 грудня 2007 — 11 березня 2010 | |
| Президент | Віктор Ющенко |
| Прем'єр-міністр | Юлія Тимошенко |
| Народився |
5 квітня 1960 (64 роки) місто Донецьк |
| Відомий як | історик, політик |
| Місце роботи | Національний університет «Києво-Могилянська академія» |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| Alma mater | ДонНУ |
| Політична партія | Батьківщина |
| Професія | історик, соціолог, політолог |
| Нагороди |
 |
| Григорій Немиря на сайті Верховної Ради | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 5-го скликання | |||
| безпартійний (БЮТ) | 25 травня 2006 | — | 14 червня 2007 |
| 6-го скликання | |||
| ВО «Батьківщина» (БЮТ) | 23 листопада 2007 | — | 19 грудня 2007[1] |
| 7-го скликання | |||
| ВО «Батьківщина» | 12 грудня 2012 | — | 27 листопада 2014 |
| 8-го скликання | |||
| ВО «Батьківщина» | 27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 |
| 9-го скликання | |||
| ВО «Батьківщина» | 29 серпня 2019 | — | |
|
| |||
Григо́рій Миха́йлович Неми́ря (нар. 5 квітня 1960, місто Донецьк) — український політик, історик, політолог. Народний депутат України, заступник голови партії ВО «Батьківщина».Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, голова підкомітету з питань глобальних ризиків та викликів
Вважається, що Немиря займається в команді Тимошенко міжнародними питаннями[2][3]. Називався «персональним міністром закордонних справ Тимошенко»[4] та «неофіційними послом Юлії Тимошенко і Батьківщини в Європейському союзі і США»[5].
Ранні роки та освіта[ред. | ред. код]
Народився 5 квітня 1960 року в Донецьку[6]. У 1977 році закінчив школу із золотою медаллю. У 1982 році закінчив історичний факультет Донецького державного університету[6] з відзнакою. З травня 1983 по грудень 1984 служив в армії[6].
З 1985 по 1988 рік навчався в аспірантурі Київського державного університету імені Тараса Шевченка. У 1988 році захистив дисертацію на тему «КПРС і роззброєння: критичний аналіз совєтологічних інтерпретацій (друга половина 70-х — 80-ті роки)»[7], отримавши ступінь кандидата історичних наук[6].
Кар'єра[ред. | ред. код]
З 1988 по 1992 рік Немиря був доцентом кафедри української історії та етнополітики Донецького державного університету, віце-президентом регіональної асоціації молодих істориків і політологів, у 1990—1991 році — доцентом Донецької державної академії управління[6].
У 1992 році заснував і очолив Центр політологічних досліджень при Донецькому державному університеті, яким керував до 1996 року[6]. Водночас з 1993 по 1996 рік, був докторантом Інституту соціології Національної академії наук, став організатором першої польсько-української школи соціологів[8]. У 1996 році був доцентом кафедри політології Донецького державного університету[6].
З 1996 по 1998 рік працював проректором Національного університету «Києво-Могилянська академія»[6]. З 1998 по 2008 рік завідував кафедрою європейської інтеграції Національної академії держуправління при Президентові України[6][9].
З 2001 по 2005 рік обіймав посаду голови правління «Міжнародного фонду „Відродження“», що входить до мережі фондів фінансиста і філантропа Джорджа Сороса[6][9]. Був директором Центру європейських та міжнародних досліджень Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, головним редактором журналу «Нова безпека»[9]. Викладав в Інституті політичних досліджень у Бордо, Коледжі НАТО в Римі[6].
Немиря — член-кореспондент «Центру стратегічних і міжнародних досліджень» (CSIS, Вашингтон), член «Міжнародного інституту стратегічних досліджень» (IISS, Лондон) і дорадчої ради по Центральній і Східній Європі Freedom House[8].
Політика[ред. | ред. код]
.jpg)
У березні 2006 року Немиря пройшов до парламенту V скликання за списком Блоку Юлії Тимошенко[9]. Обіймав посаду голови підкомітету з питань євроінтеграції та євроатлантичного співробітництва Комітету Верховної Ради України у закордонних справах[9]. Пізніше був обраний заступником голови парламентської фракції БЮТ[9]. Виконував роль радника Юлії Тимошенко з міжнародних питань, при цьому залишався безпартійним[9].
За підсумками дострокових парламентських виборів восени 2007 року став народним депутатом України VI скликання[9]. Після формування коаліції з НУНС і БЮТ отримав портфель віце-прем'єр-міністра з питань євроінтеграції[9]. Втратив посаду в 2010 році у зв'язку з відставкою уряду Тимошенко після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича[9].
З 2012 по 2014 рік Немиря в парламенті очолював Комітет з питань європейської інтеграції[10].
З грудня 2014 року по серпень 2019 року Немиря очолював Комітет ВРУ з прав людини[11]. Немиря на засіданні комітету виступив на підтримку звинуваченого у державній зраді Коцаби, сказавши, що «ситуація із Русланом Коцабою завдає суттєвої шкоди іміджу України та є абсолютно неприйнятною у правовій та демократичній державі, якою себе на конституційному рівні проголосила Україна»[12].
Кандидат у народні депутати від «Батьківщини», обраний на парламентських виборах 2019 року, № 8 у списку[13]. З вересня 2019 року Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва[14], голова підкомітету з питань глобальних ризиків та викликів.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Людмила Іванівна Немиря — продюсер, режисер інтернет-каналу Ukrlife.TV[9]. Син Михайло (1997 р. н.)[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 19 грудня 2007 року № 13-VI «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Немирі Г.М.»
- ↑ Генпрокуратура допитує людей із команди Тимошенко. Українська правда. 22 квітня 2011. Процитовано 13 липня 2012.
- ↑ Сергей Сидоренко (13 березня 2012). По соглашению согласия нет. Коммерсантъ Украина (російською) . Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
- ↑ Сергей Лещенко (21 грудня 2007). Орбиты правительства Юлии Тимошенко. Украинская правда (російською) . Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
- ↑ Немыря: Процесс обсуждения санкций против Украины запущен. ЛІГА.Новости (російською) . 10 листопада 2011. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Немиря Григорій Михайлович. Офіційна Україна сьогодні. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
- ↑ КПСС и разоружение: критический анализ советологических интерпретаций (вторая половина 70-х - 80-е годы). НБ ім. М.Максимовича. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
- ↑ а б Немиря Григорій Михайлович. Політика і Культура. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Немыря Григорий Михайлович. ЛІГА.Досье (російською) . 11 березня 2010. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 13 липня 2012.
- ↑ РАДА ПОДІЛИЛА КОМІТЕТИ. Українська правда. 25 грудня 2012. Процитовано 30 січня 2013.
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_komity?pidid=2637)
- ↑ з прав людини не побачив переконливих доводів обвинувачення у справі Коцаби[недоступне посилання]
- ↑ Центральна виборча комісія
- ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Немиря Григорій Михайлович |
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.»
- Верховна Рада України 5-го скликання
- Верховна Рада України 6-го скликання
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
- Народились 5 квітня
- Народились 1960
- Науковці Національного університету «Києво-Могилянська академія»
- Випускники Донецького університету
- Кавалери Командорського хреста із зіркою ордена «За заслуги перед Польщею»
- Народні депутати України 8-го скликання
- Другий уряд Юлії Тимошенко
- Народні депутати України 9-го скликання
- Уродженці Донецька
- Українські політологи
- Кандидати історичних наук України
- Науковці Києво-Могилянської академії
- Народні депутати України 5-го скликання
- Народні депутати України 6-го скликання
- Народні депутати України 7-го скликання
- Члени ВО «Батьківщина»
- Політики України
- Віце-прем'єр-міністри України
- Політики XXI століття