Бернард Свідницький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бернард
Бернард
Князь Свідницький
9 листопада 1301 — 6 травня 1326
 
Народження: 1288/1291
Смерть: 6 травня 1326(1326-05-06)
Похований: Krzeszów Abbeyd
Громадянство: Польща
Династія: П'ясти
Батько: Болеслав І
Мати: Beatrice of Brandenburgd
У шлюбі з: Кунегунда
Діти: Henry II, Duke of Świdnicad, Bolko II the Smalld, Constance of Świdnicad і Єлизавета Свідницька

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Берна́рд (пол. Bernard; 1288/12916 травня 1326) — князь свідницький (13011326), яворський (13011312) і зембицький (13011322). Представник роду Свідницьких П'ястів. Другий син яворського князя Болеслава І.

Імена[ред. | ред. код]

  • Берна́рд Свідницький (пол. Bernard Świdnicki) — за назвою основного Свідницького князівства.
  • Берна́рд Яворський (пол. Bernard Jaworski) — за назвою Яворського князівства.
  • Берна́рд Зембицький (пол. Bernard Ziębicki) — за назвою Зембицького князівства.

Біографія[ред. | ред. код]

Бернард народився між 1288 і 1291 роками. Він був другим сином яворського князя Болеслава І і Беатриси Бранденбург-Зальцведельської. Після смерті старшого брата він став головним спадкоємцем батьківського престолу.

На момент смерті батька в 1301 році Бернард був неповнолітнім, тому чотири роки перебував під опікою матері та дядька Германа Бранденбург-Зальцведельського. 1305 року він досяг повнолітття, став повноправним розпорядником Свідниці, Явора і Зембиці, а також опікуном над молодшими братами.

1308 року Бернард уклав союз із баварським герцогом Людвігом IV, видавши за нього свою сестру Беатрису, а 1310 року — союз із Польщею, взявши за дружину Кунегунду, доньку польського короля Володислава І Локетка.

1311 року Бернард був посередником на переговорах в Оломоуці щодо долі Опавського князівства. За результатами цих переговорів князівство перейшло до домену Йоганна, короля Богемії, який виплатив легницькому князю Болеславу, що претендував на нього компенсацію. Згодом, Бернард викупив у останнього Немчу.

1312 року Бернард віддав братові Генріху в уділ Явір і Львувек, а 1322 року передав Болеславу Зембицю. Самому Бернардові залишилося лише Свідницьке князівство.

На початку 1320-х років Бернард як союзник польського короля Володислава І воював проти глогівських князів. 1322 року він взяв участь у поході Тевтонського ордену до Великого князівства Литовського.

Бернард помер 6 травня 1326 року й був похований у Крешівському монастирі.

Сім'я[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Jasiński, K. Rodowód Piastów śląskich, wyd. 2, Kraków: Wydawnictwo Avalon, 2007, cz. II, s. 320-322.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бернард Свідницький